Методичне об'єднання 2

Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодій всіх,хто навчається. Це спів навчання. Тут учень і вчитель є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора, координатора, фасилітатора. Інтерактивні технології найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі.  

ПРИНЦИПИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

• Безпосередня участь кожного учасника занять, що зобов’язую вчителя зробити кожного учня активним шукачем шляхів і засобів розв’язання тієї чи іншої проблеми;
• Взаємне інформаційне і духовне збагачення ( при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб його учасники могли обмінятися власним життєвим досвідом, отриманою інформацією)
• Особистісно-зорієнтоване навчання;

ЕФЕКТИВНІСТЬ Інтерактивннх технологій  ЗАЛЕЖИТЬ ВІД УМІННЯ ВЧИТЕЛЯ:

·         ДАВАТИ ЗАВДАННЯ УЧНЯМ ДЛЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ ПІДГОТОВКИ: ПРОЧИТАТИ, ОБМІРКУВАТИ ВИКОНАТИ САМОСТІЙНО…

·         Відбирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали учням «Ключ» для освоєння теми.

·         Під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «Граючись» виконали його.

·         На одному занятті використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп.

·         Здійснювати спокійне, глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі.

·         Проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, не пов’язаних з інтерактивними завданнями.

ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

·         Допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка).

·         Учитель отримує можливість індивідуального підходу до учні  із спеціальними потребами – особистісними та інтелектуальними;

·         Змінюється роль учнів – вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння та навички, організаційні здібності.

·         Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня(відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки( до внутрішньої (потреби знань).

·         Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв’язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор.

·         Учні,які отримують особистий досвід учителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль учителя та учня в ньому.